Основні фактори отримання високих врожаїв кукурудзи
Основні фактори отримання високих врожаїв кукурудзи
Основні фактори отримання високих врожаїв кукурудзи 
 
Температура. Кукурудзу починають висівати, коли температура ґрунту на глибині 5-10 см становить 10-12°С. Холодостійкі гібриди можна висівати раніше, за температури ґрунту на глибині загортання насіння 6-8°С. Весняні заморозки не шкодять-кукурудзі, якщо не пошкоджується точка росту. Запізнення зі строками сівби відносно оптимальних на 10 днів спричинює зниження врожаю зерна на 6-8 ц/га, значно підвищує вміст вологи в зерні.
Приріст вегетативної маси кукурудзи починається при температурі вищій за 12°С. У фазах сходи - викидання волотей оптимальна температура для росту і розвитку - 20-23°С. До появи генеративних органів підвищення температури до 25-30°С не шкодить кукурудзі. У фазі цвітіння підвищення температури понад 25°С негативно впливає на запліднення рослин. Максимальна температура, за якої припиняється ріст кукурудзи, становить 45-47°С. Восени к процеси накопичення пластичних речовин закінчуються при температурі нижче за 12°С.
Сума активних температур, за яких достигають ранньостиглі гібриди (ФАО 150-200), становить 2100-2200°, середньоранні і середньостиглі (ФАО 200-400) - 2400-2600° і середньопізні (ФАО 400-500) - 2800-3200°.
Волога. Кукурудза менш вимоглива до вологи у першій половині вегетації (орієнтовна місячна норма опадів ЗО мм). До формування 7-8-го листка випадки нестачі вологи для росту кукурудзи майже не спостерігаються. Найбільше вологи для рослин потрібно за 10 днів до викидання волотей, коли йде інтенсивний ріст стебла (добовий приріст може досягати 10-14 см) і нагромаджуються сухі речовини. На цей критичний період припадає 50-70% загального водоспоживання. Сприятливі умови для кукурудзи в цей пері-од створюються при випаданні 80-120 мм опадів. Через 20 днів після викидання волотей потреба у волозі зменшується. Кукурудза погано переносить перезволоження ґрунту, різко зменшуючи врожайність. Через нестачу кисню у перезволоженому ґрунті сповільнюється надходження фосфору в корені, що погіршує білковий обмін. За вегетаційний період кукурудза потребує 450-600 мм опадів.
Світло. Кукурудза - рослина короткого дня. вона швидше переходить в генеративну фазу розвитку при тривалості світлового дня 8-9 годин. При тривалості світлового дня понад 14 годин вегетативна стадія і весь вегетативний період подовжується.
Сівозміна. Кукурудза не дуже вибаглива до розміщення сівозміні. Важливо тільки висівати її в оптимальні для конкоетної місцевості строки. Кукурудзу можна вирощувати я- монокультуру, проте монокультурне вирощування спричинює погіршення фітосанітарної ситуації, а саме поширення шкідників, хвороб, специфічних видів бур’янів. Це вимагає інтенсифікації захисту кукурудзи від шкідливих організмів, в першу чергу проведення фунгіцидного захисту по вегетації та хімічних або біологічних (трихограма) обробок проти стеблового кукурудзяного метелика.
Бур'яни. На початкових етапах росту (до фази 9-10 листків) кукурудза характеризується дуже низькою конкурентною здатністю щодо бур'янів. До фази 2-3 листків кукурудзи бур’яни практично не спричиняють помітної негативної дії на її розвиток. Присутність бур’янів в період від фази 3 до 8-10 листків кукурудзи є причиною різкого зниження урожайності. По відношенню кукурудзи до бур’янів цей період є критичним. В цей критичний період (20-30 днів) посіви кукурудзи повинні бути без бур'янів. Для застосування післясходових гербіцидів найбільш оптимальною фазою розвитку рослин кукурудзи є фаза 3-5 листків. Якщо регламентом обумовлене більш раннє (до 3-х листків) або пізнє (6-8 листків) внесення, особливу увагу необхідно звернути на існуючі обмеження застосування гербіцидів щодо погодних умов.
Строки та густота посіву. Посів необхідно проводити як можна раніше. Гібриди краще утворюють качани при ранньому посіві, який необхідно починати при середньодобовій температурі грунту на глибині 5 см 6-8°С (холодостійкі гібриди). Якщо в конкретних умовах існує небезпека заморозків після прогрівання грунту до 8-10°С, то з метою запобігання пошкодження сходів необхідно висівати кукурудзу в більш пізні строки. Кожна доба запізнення з посівом після оптимального строку знижує врожайність на 1%. Посів необхідно проводити в стислі строки.
Розподіл гібридів по групам стиглості

Вимоги до температурного режиму

Група стиглості

ранньостиглі

середньоранні середньостиглі середньопізні

пізньостиглі

Сума активних температур, °С

2 200

2 400

2 600

2 800

3 000

Сума ефективних температур, °С

900 -1 000

1100

1 150

1 200

1 300

в т.ч. від сходів до викидання волоті

400

450

500

550

600

від викидання волоті до воскової стиглості

400

450

500

550

600

Вегетаційний період, днів

90-105

105-115

115-120

120-130

135-140

Кількість листків, шт.

12-14

14-16

17-18

19-20

21-23

ФАО

150-200

200-300

300-400

400-500

500-600

 
 
При виборі густоти посіву необхідно враховувати грунтово-кліматичні умови, висоту рослин, тип листя (еректоїдне чи розлоге) та групу стиглості гібриду кукурудзи. Чим раніше проведений посів і чим вище родючість грунту, тим більшою може бути густота посіву. Але також необхідно враховувати забезпечення рослин кукурудзи вологою під час вегетації і особливо кількість опадів в липні-серпні. Для кукурудзи необхідно не менше 150-200 мм/га.
Розвиток кореневої системи. Повністю розвинута по площі коренева система формується тільки у фазі 6-8 листків, максимальної глибини коріння досягає тільки у фазі викидання волотей. Неглибоке розміщення коріння в грунті створює велику небезпеку їх пошкодження при обробітку міжрядь. Коренева систему у молодих рослин розвивається повільно, тому рослини кукурудзи пізно використовують повний об'єм грунту як в глибину, так і в міжрядді. Цим пояснюється важке засвоєння поживних речовин, особливо фосфору, молодими рослинами, що необхідно враховувати при удобренні кукурудзи.
Мінеральне живлення. На формування 1 т зерна з відповідною кількістю стебел і листя використовується 24-32 кг азоту, 10-14 кг фосфору, 25-35 кг калію, по 6-10 кг магнію і кальцію, 3-4 кг сірки, 11 г бору, 14 г міді, 110 г марганцю, 0,9 г молібдену, 85 г цинку, 200 г заліза.
В початковий період, до утворення першого надземного стеблового вузла, кукурудза росте дуже повільно, крім того, позначається стресовий вплив гербіцидів на молоду рослину. Споживання поживних речовин слабо-розвинутою кореневою системою невисоке. Внесені під основний обробіток грунту основні добрива ще недо-ступні, а отримати в повному обсязі необхідні поживні речовини з добрив, внесених перед посівом або одно-часно з посівом молода рослина кукурудзи також не в змозі. Проте недостача елементів живлення в цей період (від сходів до 7-9 листка) в наслідку непоправна, так як саме в цей період формуються стебло, коренева систе-ма та генеративні органи, які і визначають врожайність. Тому проведення ефективних прикореневих та листко-вих підживлень в цей період-життєво-важливий для кукурудзи агрозахід.
На початкових фазах росту засвоєння азоту незначне (3-5%). Інтенсивніше азот надходить в рослину починаючи з фази 6-8 листків. Так, якщо до фази 8 листків засвоюється лише 2-3% азоту, то від фази 8 листків до фази засихання квіткових стовпчиків на качанах засвоюється приблизно 85% загальної кількості азоту. Ще 10-13% азооту в рослину надходить у фазу достигання. Критичний період засвоєння азоту - фаза цвітіння.
Гостру потребу у фосфорі кукурудза має у початковій фазі росту. Важливо враховувати, що нестачу фосфору в ранні фази росту неможливо компенсувати внесенням його у пізніші строки. Кукурудза на початкових фазах росту, в умовах низьких температур (менше 10-12°С), слабо засвоює фосфор. Тому вищу ефективність забезпечують добрива, що містять легкодоступні форми фосфору.
Калій інтенсивно засвоюється від фази 5-6 листків до цвітіння. Він підвищує стійкість до вилягання, до стеблових гнилей та інших хвороб, важливий для формування качанів.
Рослини кукурудзи потребують для свого живлення мікроелементи. У процесі вегетації вони поглинають до 800 г/га марганцю, 350-400 г/га цинку, 70 г/га бору, 50-60 г/га міді. Дуже чутливі до нестачі цинку та заліза, середньо чутливі на нестачу бору і міді, а на лужних ґрунтах - до марганцю.
Ефективним способом забезпечення рослин мікроелементами є позакореневе листкове підживлення. У стресових ситуаціях (посуха, низькі температури) листкове підживлення є практично єдиним способом за-безпечення деякими елементами живлення, особливо мікроелементами.

Властивість, ознака

Кременисті форми

Зубовидні форми

Цвітіння

раніше

пізніше

Відношення до фотоперіоду

світловий день довше

світловий день коротше

Початковий розвиток

швидше

повільніше

Холодостійкість

краще

гірше

Кущення

частіше

рідше

Розмір зерна

від маленького до великого

великий

Форма зерна

округла

кутувата до сплюснутої

Колір зерна

жовтий, червонуватий

світлий, білий

Текстура зерна

тверда, скловидний крохмаль

м’яка, борошнистий крохмаль

Віддача вологи

раніше, повільніше

пізніше, швидше

 

 

АгроАптека © 2018. Все права защищены.